Блог вчителя історії Ольги Голіченко

«Там плач підійнявся великий! Там упала біда. Там упала на села біда! Там лютує орда. Там наїхали дикі!..» – писав видатний український поет Олекса Стефанович. Страшні події, що пережила Україна у своїй історії, закарбувалися в пам’яті народу. Свідомо чи підсвідомо, але вони впливають на нас сучасних. На молодих і трохи старших. Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Наймасштабніший з них був у 1932-1933 роках.  Чим був Голодомор? Чому вбивали? Кого? Як? Хто?   Відповіді на ці болючі питання  ми досліджували з учнями 8 - Б класу.

10 років тому, 21 листопада 2013 року , на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.