Блог вчителя історії Ольги Голіченко

23 лютого 2014 року почалася російська окупація українського півострова Крим. Цього дня був захоплений Севастополь.  Вночі з 26 на 27 лютого російський спецназ захопив приміщення Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим в Сімферополі. Сьогодні 23 лютого з учнями 7 - 8 класів згадували та вшановували мужність тисяч кримців, які 26 лютого 2014 року вийшли у місті Сімферополі на мітинг  підтримки територіальної цілісності України.  Говорячи про день спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згадали першу жертву окупаційної влади рф кримськотатарського активіста Решата Ахметова, що в березні 2014-го з українським стягом, вийшов на одиночний пікет проти окупації. Згадали вчинок курсантів Академії імені Нахімова у Севастополі, які 21 березня 2014 - го року показали свою чітку позицію вірності українському народові та заспівали Гімн України, коли зрадники підіймали російський прапор.  

Щорічно 20 лютого ми згадуємо з учнями 8-Б класу  тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013 - 2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності.  Все розпочалося 10 років тому, ввечері 21 листо

Для кожного народу дуже важливо пам’ятати своє минуле.  У Тараса  Григоровича  Шевченка є такі рядки:    "Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть... та й спитайте Тойді себе: що ми?..      Чиї сини? яких батьків?"     Кожне покоління наших предків залишило по собі слід. Усе, що було створено людьми у різні епохи, можна зібрати разом, наче величезний пазл – спільну візитівку нашого народу.      Про минуле і про нас розповідають будинки, садиби, церкви, промислові підприємства, фортеці, пам’ятні місця і пам’ятники, кладовища й окремі поховання.     Споглядаючи їх, ми дізнаємося про рівень майстерності людей у різні епохи, про рівень їхніх знань, про технології, людські смаки і найважливіші потреби.     Кожен об’єкт зберігає в собі пам'ять про минулі часи та про людей, які його створили. Саме тому такі об’єкти називаються історичними пам’ятками.     Вивчення пам’яток допомагає прост