Вишиванка - твій генетичний код

Сьогодні, 16 травня,  в третій четвер місяця, відзначаємо традиційне свято - день української вишиванки.  Його започаткували 18 років тому, але за цей недовгий час воно стало надзвичайно популярним, а з 2014 року набуло особливого значення. 

Пам'ятаємо, що українська вишиванка  - це наш код нації, пам'ять предків,  символ свободи, незламності та нескореності нашого народу.  Маючи такий код нації, ми приречені на перемогу, добробут і благополуччя! Все буде Україна 💙💛

Отже, чим особливий день вишиванки? Як з'явилося свято? Сакральне значення та цікаві факти про українську вишиванку та історію її шанування,  сьогодні на уроці історії України,  дізналися учні 7- А класу.

12 фактів про вишиванку:

1. Українська вишиванка має давнє походження. Дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст.

2. День вишиванки в Україні відзначається в третій четвер кожного травня.

3. Здавна, вишивати національний одяг бралися тільки жінки. Саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, добро, вірність та любов.

4. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

5. Вишиті візерунки на сорочці наносили на самі уразливі частини тіла - горло, груди і сонячне сплетення.

6. Було принципово важливим, щоб на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважалося, що ці вузлики можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме вишиванку.

7. В давнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинні була уміти вишивати. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку своєму женихові.

8. Вишиванку - вишиту сорочку з білого полотна (нехай латану, але обов'язково білу) і вишиту багатим традиційним візерунком українці носили тільки у свята. У будні носили так звані "буденки" - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору.

9. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам - з батьківських. Перші візерунки-оберіги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який, в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика одягали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.

10. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для дитини унікальну вишивку-оберіг червоними нитками - кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин - собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.

11. У кожному регіоні України для вишивки сорочки існує свій крій, візерунок і колір. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині і Чернігівщині - сорочки з червоно-білою вишивкою. Самі різноколірні і яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині і Гуцульщині.

12. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій - воду, небо, спокій і жіноче начало.